Базуючись на новій концептуальній основі розроблено системний аналіз проблем формування, розвитку та функціонування філософії історії. Визначено її предмет, структуру та функції, співвідношення з іншими галузями пізнання та соціальної практики. Розглянуто найважливіші напрями та етапи розвитку класичної, некласичної, а також відмітні риси постнекласичної філософії історії.

Розглянуто світоглядні аспекти екологічної свідомості. Детально висвітлено проблему спасіння людини та світу в парадигмі слов'янської релігійної філософії, теорію історичних культур. Проаналізовано роль еліт у процесі розв'язання екологічних конфліктів. Висвітлено діяльність С.Русової, П.Куліша, Л.Барановича та ін.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти філософського знання. Значну увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, а також перспективам розвитку сучасної цивілізації.

Аналізується світоглядна природа філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкривається зміст і суть світового та вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, йдеться про розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції та Риму, середньовічної філософії, філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджуються онтологічні і гносеологічні аспекти змісту філософського знання, акцент робиться на проблемі творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Ряд питань присвячений висвітленню проблем соціальної філософії та філософії історії. Особливу увагу звернуто на філософський аналіз суспільства, феномена особистості, основні сфери соціуму, цінності в житті людини і суспільства, а також перспективи розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм знання. Розкрито зміст і суть світового й вітчизняного історико-філософського процесу, зокрема, висвітлено розвиток філософії стародавніх Індії, Китаю, Греції і Риму, середньовічної філософії та філософії епохи Відродження, Нового часу, західноєвропейської філософії XVII-XIX ст., а також розвиток філософської думки в Україні. Досліджено онтологічні та гносеологічні аспекти змісту філософського знання. Особливу увагу приділено проблемам творчості, практики, логіки і методології наукового пізнання. Розглянуто питання соціальної філософії та філософії історії, а також зроблено філософський аналіз суспільства, феномену особистості, основних сфер соціуму, цінностей у житті людини і суспільства та перспектив розвитку на магістральних шляхах сучасної цивілізації.

Розглянуто принципи державної політики та інструменти регулювання зайнятості в Україні, питання перебудови української економіки за умов глобалізації, проблеми вступу країни в СОТ. Описано механізм забезпечення конкурентоспроможності підприємств. Проаналізовано вітчизняний та зарубіжний досвід організаційно-правових форм об'єднань підприємств, визначено перспективи їх прибуткового оподаткування в державі. Висвітлено політику функціонування податкових пільг у вільних економічних зонах України.

Рассмотрены принципы государственной политики и инструменты регулирования занятости в Украине, вопросы построения украинской экономики в условиях глобализации, проблемы вступления страны в ВТО. Описан механизм обеспечения конкурентоспособности предприятий. Проанализированы отечественный и зарубежный опыт организационно-правовых форм объединений предприятий, определены перспективы их прибыльного налогообложения в государстве. Освещена политика функционирования налоговых льгот в свободных экономических зонах Украины.

Висвітлено досягнення соціальної філософії, наведено філософські визначення соціальних термінів.

Освещены достижения социальной философии, приведены философские определения социальных терминов.

Висвітлено актуальні аспекти філософії, культурології та філософії політики стосовно екології. Розглянуто питання філософської антропології. Акцентовано увагу на питаннях співвідношення віри та розуму як важливих чинників формування екологічної культури. Проаналізовано деякі аспекти впливу гуманістичних концепцій на політичну діяльність.

Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, його відмінність від наукового, релігійного та художнього. Запропоновано софійний та епістемний способи філософування, які розкриваються у постійному творчому діалозі. Наведено джерела діахронічного та синхронічного розмаїття філософських позицій. Розкрито єдність онтологічного й антропологічно-персоналістського змісту філософського знання. Розглянуто питання розмаїття образів буття в історії культури (зокрема, української), а також колізії людського самоствердження у світі. На підставі узагальнення матеріалів пізнавального процесу осмислення діяльнісно-творчої природи висвітлено феномен духовності. Вперше у вітчизняній навчальній літературі (загальнофілософському лекційному курсі) на підставі філософського осмислення історії здійснено спробу систематичного викладу проблем соціальної філософії.

Розглянуто філософію як спосіб духовного самовизначення людини в світі. Висвітлено проблеми буття, істини та духу. Визначено досвідно-практичні джерела пізнання, а також логіко-дискусійний та інтуїтивний рівні пізнавального процесу. Охарактеризовано основні напрями розвитку філософії історії та некласичної філософії. Переосмислено традиційний монологічний, моністичний підхід до програми викладання філософії у вищій школі, запропоновано новий діалогічний, плюралістичний підхід та сучасне гуманістичне розуміння філософського знання з елементами творчого діалогу щодо відмінних позицій.

Рассмотрена философия как способ духовного сомоопределения человека в мире. Освещены проблемы бытия, истины и духа. Определены опытно-практические источники познания, а также логико-дискуссионные и интуитивные уровни познавательного процесса. Охарактеризованы основные направления развития философии истории и неклассической философии. Переосмыслен традиционный монологический, монистический подход к программе преподавания философии в высшей школе, предложен новый диалогический, плюралистический подход и современное гуманистическое понимание философского знания с элементами творческого диалога по отличающимся позициям.

Простежено структурні та процесуальні характеристики цивілізації, динаміку та цикли всесвітньо-історичного процесу. Сформульовано нову, відмінну від усталених у вітчизняній філософській думці, парадигму, цілісну систему сучасних уявлень про історичний процес, висвітлено особливості взаємозв'язку онтогенетичного розвитку окремих цивілізацій з філогенетичним розвитком людства. Розглянуто проблеми історичного опису та пояснення, верифікації фактуального історичного, а також особливості його інтерпретації у межах філософсько-історичних теорій цивілізаційного спрямування. Охарактеризовано специфіку та основні принципи реалізації цивілізаційного підходу щодо дослідження духовного розвитку суспільства й особи.

Прослежены структурные и процессуальные характеристики цивилизации, динамика и ритмы всемирно-исторического процесса. Сформулирована новая, отличительна от сложившейся в отечественной философской мысли, парадигма, целостная система современных представлений об историческом процессе, освещены особенности взаимосвязи онтогенетического развития некоторых цивилизаций с филогенетическим развитием человечества. Рассмотрены проблемы исторического описания и объяснения, верификации исторического фактуального, а также особенности его интерпретации в границах философско-исторических теорий цивилизационной направленности. Охарактеризирована специфика и основные принципи реализации цивилизационного подхода в изучении духовного развития общества и личности.

Розглянуто питання економіки та фінансів, менеджменту і маркетингу, інформаційних технологій, математики і статистики, філософії, етики і естетики. Висвітлено проблеми і напрямки розвитку фінансової системи України, визначено шляхи її поліпшення, перспективи розвитку сфери малого підприємництва в країні. Проаналізовано вплив системної реструктуризації банківського сектору на макроекономічний розвиток, організацію обліку розрахунків з оплати праці на підприємствах. Значну увагу приділено питанням статистичного моделювання банківської діяльності, історії розвитку вітчизняної банківської системи за роки незалежності України. Розкрито світоглядні засади філософії на рубежі тисячоліть, альтернативні засади пізнавального процесу сенсуалізму та раціоналізму.

Рассмотрены вопросы экономики и финансов, менеджмента и маркетинга, информационных технологий, математики и статистики, философии, этики и эстетики. Освещены проблемы и направления развития финансовой системы Украины, определены пути её улучшения, перспективы развития сферы малого предпринимательства в стране. Проанализированы влияние системной реструктуризации банковского сектора на макроэкономическое развитие, организация учёта расчётов по оплате труда на предприятиях. Значительное внимание уделено вопросам статистического моделирования банковской деятельности, истории развития отечественной банковской системы за годы независимости Украины. Раскрыты мировоззренческие основы философии на рубеже тысячелетий, альтернативные основы познавательного процесса сенсуализма и рационализма.

Розкрито предмет та призначення філософії як гуманітарної дисципліни та типу світогляду. Значну увагу приділено історії філософії, основним етапам розвитку науки. Проаналізовано специфіку концепцій класиків, а також відмінні риси основних етапів розвитку світової та вітчизняної філософської думки.

Раскрыты предмет и назначение философии как гуманитарной дисциплины и типа мировоззрения. Значительное внимание уделено истории философии, основным этапам развития науки. Проанализирована специфика концепций классиков, а также отличительные черты основных этапов развития мировой и отечественной философской мысли.

Проаналізовано особливості становлення соціально-філософської теорії суспільства як системи, роль молоді у формуванні громадянського суспільства. Розглянуто питання студентського самоврядування як важливу умову гуманізації навчального процесу. Розкрито правові основи проведення реформи загальної середньої освіти в Україні в період незалежності. Висвітлено теорію єдиного індустріального суспільства в контексті концепції глобалізації.

Проанализированы особенности становления социально-философской теории общества как системы, роль молодежи в формировании гражданского общества. Рассмотрены вопросы студенческого самоуправления как важное условие гуманизации учебного процесса. Раскрыты правовые основы проведения реформы общего среднего образования в Украине в период независимости. Освещена теория единого индустриального общества в контексте концепции глобализации

Розглянуто питання формування некласичного підходу в типологічному дослідженні економічної сфери суспільства. Проаналізовано вплив сучасної демографічної ситуації в Україні на розселення населення. Визначено напрями вдосконалення валютного ринку країни, перспективи розвитку кредитного ринку держави за сучасних умов господарювання. Описано механізм кредитування юридичних осіб. Висвітлено особливості розвитку інфраструктури малого підприємництва, проблеми стратегічного управління підприємством.

Рассмотрены вопросы формирования неклассического подхода в типологическом исследовании экономической сферы общества. Проанализировано влияние современной демографической ситуации в Украине на расселение населения. Определены направления усовершенствования валютного рынка страны, перспективы развития кредитного рынка государства в современных условиях хозяйствования. Изучен механизм кредитования юридических лиц. Освещены особенности развития инфраструктуры малого предпринимательства, проблемы стратегического управления предприятием.

Висвітлено теоретичні засади й основні етапи становлення та розвитку філософії історії як науки. Розглянуто джерела та критерії історичного процесу. Викладено міфологічні, релігійні, класичні, некласичні та сучасні концепції осмислення історії. Проаналізовано економічні передумови, природні, політичні, соціальні та духовні фактори історичного процесу. Описано механізм розвитку економічної системи суспільства. Досліджено еволюцію філософських уявлень єдності людства й історичного процесу. Показано роль суспільної свідомості як чинника формування культури суспільства й особистості. Розглянуто закономірності історії та спрямованість історичного процесу. Розкрито сутність тероризму як соціально-політичного явища. Викладено основні положення епістемології історичного пізнання, висвітлено перспективи розвитку соціального прогнозування як нової галузі знання.

Освещены теоретические основы, этапы становления и развития философии истории как науки. Рассмотрены источники и критерии исторического процесса. Изложены мифологические, религиозные, классические, неклассические и современные концепции осмысления истории. Проанализированы экономические предпосылки, природные, политические, социальные и духовные факторы исторического процесса. Описан механизм развития экономической системы общества. Исследована эволюция философских представлений единства человечества и исторического процесса. Показана роль общественного сознания как фактора формирования культуры общества и личности. Рассмотрены закономерности истории и направленность исторического процесса. Раскрыта сущность терроризма ка социально-политического явления. Освещены основные положения эпистемологии исторического познания, а также перспективы развития социального прогнозирования как новой отрасли знания.

На системних засадах розглянуто історію розвитку філософської думки (ФД), актуальні питання онтології, гносеології, соціальної філософії у контексті проблем становлення української державності, розвитку національної культури, сучасної світової ФД. Проаналізовано світоглядну природу філософського знання, показано його відмінність від релігійного, наукового, художнього та інших форм, розкрито зміст світового та вітчизняного історико-філософського процесу. Особливу увагу приділено філософському аналізу суспільства, феномену особистості, цінностям і ціннісним орієнтаціям, перспективам розвитку сучасної цивілізації.

На системной основе рассмотрены история развития философской мысли (ФМ), актуальные вопросы онтологии, гносеологии, социальной философии в контексте проблем становления украинской государственности, развития национальной культуры, современной мировой ФМ. Проанализирована мировоззренческая природа философского знания, показано его отличие от религиозного, художественного, научного и других форм, раскрыто содержание мирового и отечественного историко-философского процесса. Особое внимание уделено философскому анализу общества, феномену личности, ценностям и ценностным ориентациям, перспективам развития современной цивилизации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г128.23-2 + Г583

Рубрики:

Паладій

Сорбція. Десорбція

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Деталізовано загальну багаточастинкову теорію фотоіонізації pi-оболонок і багатофотонних pi pi* переходів в супряжених молекулах. Основні об'єкти теорії, такі як дайсонівські спін-орбіталі (ДО) та їх узагальнення досліджено з позицій коваріантної квантової хімії. Зокрема, для ДО вперше повністю розв'язано задачу відокремлення спінових змінних і проведено конкретні розрахунки на засадах теорії повної конфігураційної взаємодії. Показано, що ДО з'являються також при вивченні міжмолекулярного переносу заряду та іонізації зіткненням за Пеннінгом. Запропоновано нову обчислювальну процедуру розрахунку реактивного поля, що діє на молекулу та її іонні форми в діелектричному континуумі, і дано спрощені схеми оцінки поляризаційних внесків до іонної сольватації супряжених катіон-радикалів.

  Скачати повний текст